рефераты Знание — сила. Библиотека научных работ.
~ Портал библиофилов и любителей литературы ~
 

МЕНЮ

рефератыГлавная
рефератыБаза готовых рефератов дипломов курсовых
рефератыБанковское дело
рефератыГосударство и право
рефератыЖурналистика издательское дело и СМИ
рефератыИностранные языки и языкознание
рефератыПраво
рефератыПредпринимательство
рефератыПрограммирование и комп-ры
рефератыПсихология
рефератыУголовное право
рефератыУголовный процесс
рефератыУправление персоналом
рефератыНовые или неперечисленные

рефераты

РЕКЛАМА


рефераты

ИНТЕРЕСНОЕ

рефераты

рефераты

 

Латинська мова. Іменники

рефераты

Латинська мова. Іменники

25

Р Е Ф Е Р А Т

з латинської мови

на тему:

«Іменник»

2008

ПЛАН РОБОТИ:

Граматичний склад латинської мови -------------------------------------------------- 2 ст.

Іменник. Число і рід. --------------------------------------------------------------------- 4 ст.

Відмінки ------------------------------------------------------------------------------------ 4 ст.

Типи відмінювань ------------------------------------------------------------------------- 4 ст.

Перша відміна ----------------------------------------------------------------------------- 6 ст.

Друга відміна ------------------------------------------------------------------------------ 8 ст.

Третя відміна ----------------------------------------------------------------------------- 11 ст.

Третя приголосна відміна -------------------------------------------------------------- 13 ст.

Третя голосна відміна ------------------------------------------------------------------ 14 ст.

Третя змішана відміна ------------------------------------------------------------------ 16 ст.

Деякі особливості третьої відміни --------------------------------------------------- 17 ст.

Правила роду і важливіші винятки -------------------------------------------------- 18 ст.

Список використаної літератури і джерел ----------------------------------------- 25 ст.

Граматичний склад латинської мови

По своїй граматичній будові латинської мови належить до мов синтетичного (флективного) типу. Це значить, що, на відміну від мов з аналітичним ладом, граматичні відносини виражаються в ньому головним чином за допомогою зміни форми слова - надбавкою до основи суфіксів і флексій (закінчень).

У мовах синтетичного типу слово одночасно виступає як лексична і граматична одиниця, оскільки змінна флексія слова (особові закінчення в системі дієвідмін, відмінкові закінчення в системі відмін тощо) визначає його відношення до інших слів речення. Наприклад, legit (він читає), legitis (ви читаєте); форма librum (знахідний відмінок однини іменника liber (книжка) вимагає в реченні перехідного дієслова тощо.

Синтетичні мови протистоять аналітичним мовам, в яких слово переважно є лексичною одиницею, а граматичні зв'язки передаються службовими словами (допоміжні дієслова, особові займенники в системі дієвідмін, прийменники в системі відмін) чи порядком слів у реченні.

У мовах синтетичного типу трапляються аналітичні утворення, зокрема, часи і форми перфектного пасивного ряду, І і ІІ описові дієвідміни в латинській мові.

Аналітичні (описові) утворення в класичній латинській мові були тільки тенденцією розвитку, не змінюючи загального синтетичного характеру мови. Із сучасних мов до синтетичних належать українська, польська, чеська, російська, німецька та ін., до аналітичних - англійська, фран-цузька та ін.

Так, ознакою особи і числа у формі дієслова є особисті закінчення: lauda-t він хвалить, vidc-t він бачить, laudд-mus ми хвалимо, vidc-mus ми бачимо.

Ті ж особисті закінчення зберігаються в різних часах дійсного і умовного способів; форми відрізняються один від одного суфіксами: lauda-t він хвалить, laudд-ba-t він хвалив, laudд-v-i-t він похвалив, laudд-re-l він хвалив би. Синтетичний характер латинської мови виразно виявляється із зіставлення приведеної вище форми 3-го л. ед. ч. перфекта laudдvit (він похвалив) з відповідними тимчасовими формами в нових мовах: it а louй, he has praised, er hat gelobt.

Ознакою відмінків в латинській мові є відмінкові закінчення, приєднувані до основи імені, що схиляється: terra земля, terra-m землю, terrа-rum земель, tеrrа-s землі (вин. п. мн. числа).

Частини мови поділяються на змінні й незмінні.

Змінні частини мови Незмінні частини мови

1. Іменник - nomen substantоvum 1. Прислівник - adverbium

2. Прикметник - nomen adiectоvum 2. Прийменник - praepositio

3. Займенник - pronфmen 3. Сполучник - coniunctio

4. Числівник - nomen numerвle 4. Частка - particula

5. Дієслово - verbum 5. Вигук - interiectio

Схема частин мови

Іменник. Число і рід.

Іменники, прикметники і займенники в латинській мові мають граматичні категорії роду (genus), числа (numerus), відмінка (сasus) і відміни (declinatio).

Три роди (Genera):

а) masculоnum (m) - чоловічий рід

б) feminоnum (f) - жіночий рід

в) neutrum (n) - середній рід.

Два числа (Numeri):

а) singulвris - однина

б) plurвlis - множина.

Відмінки

Систему латинської відміни утворюють шість відмінків (Сasus):

nominatоvus (Nom.) - називний відмінок (хто? що?)

genetоvus (Gen.) - родовий відмінок (кого? чого?)

datоvus (Dat.) - давальний відмінок (кому? чому?)

accusatоvus (Acc.) - знахідний відмінок (кого? що?)

ablatоvus (Abl.) - аблатив або орудно-місцевий відмінок (ким? чим? на кому? на чому? де? коли? звідки?)

vocatоvus (Voc.) - кличний відмінок.

Типи відмінювань

П'ять відмін (Declinatio) іменників, три відміни прикметників.

Залежно від закінчення історичної основи латинські іменники діляться на п'ять відмін (declinatio):

Перша відміна - основа на

Друга відміна - основа на - -o /-e

Третя відміна - основа на приголосний звук або -i

Четверта відміна - основа на -u

П'ята відміна - основа на -з.

Оскільки історичну основу через злиття її голосного звука із закінченням важко виділити, то приналежність іменника до відміни практично визначається за закінченням родового відмінка однини (genetоvus singulвris).

Закінчення genetоvus singulвris першої - п'ятої відмін:

Відміна

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

Закінчення

-ae

-is

-ыs

-зi

Графічно відміни залежно від роду можна зобразити так:

Прикметники поділяються на три відміни. Вони мають ті самі закінчення в родовому відмінку однини, що й іменники відповідної відміни.

Іменники та інші змінні частини мови запам'ятовуються в основній (словниковій) формі. Для іменників - це три форми: Nom. sing., Gen. sing. і рід.

Наприклад:

terra, terrae, feminоnum - земля;

pop?lus, pop?li, masculоnum - народ;

acidum, acidi, neutrum - кислота;

homo, hom?nis, masculоnum - людина;

status, status, masculоnum - стан;

Перша відміна (Declinatio prima)

До першої відміни належать іменники, прикметники, присвійні займенники, порядкові числівники жіночого роду, які в Nom. sing. закінчуються на , у Gen. sing. - на -ае. Історична основа .

Іменники:

terra, ae, f - земля stella, ae, f - зірка

silva, ae, f - ліс aqua, ae, f - вода

via, ae, f - дорога forma, ae, f - форма

gutta, ae, f - крапля cellula, ae, f - клітина

charta, ae, f - папір, карта esca, ae, f - їжа

farоna, ae, f - борошно natыra, ae, f - природа

pecunia, ae, f - гроші magistra, ae, f - вчителька

Відмінкові закінчення першої відміни:

Casus

Singulвris

Plurвlis

Nom.

-ae

Gen.

-ae

-вrum

Dat.

-ae

-is

Acc.

-am

-as

Abl.

-is

Voc.

-ae

Відмінювання словосполучень: aqua liquida (f) - прозора вода; terra magna (f) - велика земля:

Casus

Singulвris

Plurвlis

Nom.

aqu- a liquid-a

aqu- ae liquid-ae

Gen.

aqu- ae liquid-ae

aqu- вrum liquid-вrum

Dat.

aqu- ae liquid-ae

aqu- is liquid-is

Acc.

aqu- am liquid-am

aqu- as liquid-as

Abl.

aqu- в liqu?d- в

aqu- is liquid-is

Voc.

aqu- a liquid-a

aqu- ae liquid-ae

Casus

Singulвris

Plurвlis

Nom.

terr- a magn-a

terr- ae magn-ae

Gen.

terr- ae magn-ae

terr- вrum magn-вrum

Dat.

terr- ae magn-ae

terr- is magn -is

Acc.

terr- am magn-am

terr- as magn-as

Abl.

terr- в magn- в

terr- is magn -is

Voc.

terr- a magn-a

terr - ae magn-ae

Іменники першої відміни утворюються від трьох основ: іменникових, прикметникових та дієслівних.

Іменникові основи.

Від основи іменника за допомогою формантів:

а) -ula, -cula, -ola, -ella утворюються іменники із зменшувальним значенням:

lingua, ae, f - язик, мова - lingula, ae, f - язичок

forma, ae, f - вид, зовнішність - formula, ae, f - формула

pars, partis, f - частина - particula, ae, f - частинка

cutis, is, f - шкіра - cuticula, ae, f - шкірочка

arteria, ae, f - артерія - arteriola, ae, f - артерійка

filia, ae, f - донька - filiola, ae, f - донечка

capra, ae, f - коза - capella, ae, f - кізонька;

б) за допомогою форманта -оna утворюються іменники, які означають мистецтво чи заняття: officоna, ae, f - аптека, doctrоna - вчення, наука.

Прикметникові основи.

Від основи прикметника за допомогою формантів -ia, -itia утворюються іменники із значенням властивості, прикмети:

concors, concordis - згідний - concordia, ae, f - згода

miser, era, erum - нещасний - miseria, ae, f - нещастя

iners, inertis - бездіяльний - inertia, ae, f - бездіяльність

potens, potentis - сильний - potentia, ae, f - сила

avвrus, a, um - жадібний - avaritia, ae, f - жадібність.

Дієслівні основи:

а) від основи інфекта із словотвірними формантами -(e)ntia, _(a)ntia утворюються іменники із значенням якості чи стану:

consistere - гуснути, застигати - consistentia, ae, f - стан рухомості високов'язких рідин і напівтвердих речовин

differre - розрізняти - differentia, ae, f - різниця

intellegere - розуміти - intellegentia, ae, f - розуміння, здатність сприйняття

substвre - існувати - substantia, ae, f - суть, сутність;

б) від основи супіна за допомогою словотвірних формантів _(t)ыra, -(s)ыra утворюються іменники із значенням результату дії:

struo, struxi, structum, ere - будувати - structыra, ae, f - структура

metior, mensus sum, оri - виміряти - mensыra, ae, f - міра, вимір.

Новоєвропейські мови, запозичуючи латинські слова першої відміни, засвоїли також словотвірні форманти:

лат. natыra, cultыra, censыra, doctrоna, medicоna;

укр. натура, культура, цензура, доктрина, медицина;

фр. nature, culture, censure, doctrine, medicine;

англ. nature, culture, doctrinе, medicine;

нім. Natur, Kultur, Doktrin, Medizin.

Друга відміна (Declinatio secunda)

До другої відміни належать іменники (прикметники, присвійні займенники, порядкові числівники) чоловічого і середнього роду, які в родовому відмінку однини закінчуються на -i. У називному відмінку однини чоловічий рід закінчується на -us, -er і один іменник на -ir (vir, i, m - чоловік, муж, воїн), а середній рід - на -um.

Відмінкові закінчення другої відміни:

Casus

Singulвris

Plurвlis

Nom.

-us, -er, -ir (m), -um (n)

-i (m), -a (n)

Gen.

-i (m,n)

-фrum (m, n)

Dat.

-o (m,n)

-is (m,n)

Acc.

-um (m,n)

-os (m), -a (n)

Abl.

-ф (m, n)

-is (m,n)

Voc.

-e (m), -er (m), -um (n)

-i (m), -a (n)

Зразки відмінювання словосполучень другої відміни:

а) liber novus (m) - нова книжка;

б) debitum pecuniarium (n) - грошовий борг

Casus

Singulвris

Plurвlis

Nom.

liber nov-us

libr-i nov-i

Gen.

libr-i nov-i

libr-фrum nov-фrum

Dat.

libr-o nov-o

libr-is nov-is

Acc.

libr-um nov-um

libr-os nov-os

Abl.

libr-ф nov-ф

libr-is nov-is

Voc.

liber nov-e

libr-i nov-i

Casus

Singulвris

Plurвlis

Nom.

debit-um pecuniari-um

debit-a pecuniari-a

Gen.

debit-i pecuniari -i

debit-фrum pecuniari-фrum

Dat.

debit-o pecuniari-o

debit-is pecuniari-is

Acc.

debit-um pecuniari-um

debit-a pecuniari-a

Abl.

deb?t-ф pecuniari-ф

debit-is pecuniari-is

Voc.

debit-um pecuniari-um

debit-a pecuniari-a

Особливості іменників (прикметників) другої відміни

У словах чоловічого роду на -us у кличному відмінку однини закінчення -е. Порівняйте: друже, народе, брате.

Іменники (прикметники), які у називному відмінку однини закінчуються на -er, зберігають _е у всіх відмінках або тільки в називному і в кличному відмінках однини.

Власні імена на -ius, -eius, -aius у кличному відмінку однини мають закінчення -і, -еі, _аі: Valerius - Valeri, Pompeius - Pompei, Gaius - Gai. Загальний іменник filius, ii, m - син у кличному відмінку має форму fili.

Деякі іменники в родовому відмінку множини зберігають стару форму на -um замість _фrum.

Вони означають:

а) вагу і міру:

iugerum, i, n - юґер, ? 2519 мІ, Gen. plur. - iugerum

modius, i, m - модій, ? 8,754 літри, Gen. plur. - modium

nummus, i, m - монета, Gen.plur. - nummum

sestertius, ii, m - сестерцій, срібна монета до 217 р. до н.е., Gen.plur. - sestertium;

б) назви посад і визначення службового становища:

decemvir, i, m - децемвір, Gen.plur. - decemvоrum

faber, bri, m - майстер, Gen.plur. - fabrum.

Іменник deus, i, m - бог у кличному відмінку однини має форму deus; у називному і кличному відмінках множини - dei або di; у давальному й орудному відмінках множини - deis або dis; у родовому відмінку множини часто вживається форма deum замість deфrum.

Правило середнього роду. У середньому роді в називному, знахідному і кличному відмінках однакові закінчення, як у називному. У множині в цих відмінках закінчення _а.

Третя відміна (Declinatio tertia)

Третя відміна - найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представлені іменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatоvus singulвris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення -is. Історично в третій відміні об'єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний . Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи - третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) входять слова з основою на -i, що зазнали впливу приголосної відміни.

Різноманітність закінчень у Nоm. sіпg. пояснюється існуванням двох способів творення цієї відмінкової форми - сигматичного (тобто за допомогою s) й асигматичного (без s).

Основи, що закінчуються на -c, -g, -t, -d, утворюють сигматичний номінатив:

Nom. sing.

Gen. sing.

основа

rex

lux

civitas

palus

reg-is

luc-is

civitвt-is

palыd-is

reg- (rec + s > rex)

luc- (luc + s > lux)

civitвt- (civitвt + s > civ?tas)

palыd- (palыd + s > palus)

Основи на -1, -r, -n, -s утворюють асигматичний номінатив:

Nom. sing.

Gen. sing.

основа

consul

victor

flumen

flos

consul-is

victфr-is

flumin-is

flor-is

consul-

victфr-

flumin-

flor-

Оскільки основа іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називним відмінком однини, то слід запам'ятовувати дві форми - nomіnаtоvus і gеnеtоvus singulвris. За формою gеnеtоvus singulвris можна визначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення -is:

Nom. sing

Gen. sing

основа

homo

hominis

homin-

radix

radоcis

radоc-

regio

regiфnis

regiфn-

tempus

temporis

tempor-

У словнику іменники третьої відміни записуються за загальним правилом, тобто у nomіnаtоvus і gеnеtоvus singulвris, але у gеnеtоvus singulвris звичайно вказується не тільки закінчення -is, а й останній склад основи: functio, фnis, f - функція; latus, eris, n - сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtоvus і gеnеtоvus singulвris однакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка -is: vallis, is, f - долина; nubes, is, f - хмара.

Таблиця відмінкових закінчень третьої відміни:

Число

Singulвris

Plurвlis

Casus

рід

рід

m

f

n

m

f

n

Nom.

-s (-x) або нульове

-s (-x) або нульове

нульове

-es

-es

-a, -ia

Gen.

-is

-is

-is

-um

-ium

-um

-ium

-um

-ium

Dat.

-i

-i

-i

-ibus

-ibus

-ibus

Acc

-em

-em

=Nom.

-es

-es

-a, -ia

Abl.

-e, -i

-e, -i

-e, -i

-ibus

-ibus

-ibus

Voc.

=Nom.

=Nom

=Nom.

=Nom.

=Nom.

=Nom.

Основа переважної більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і невеликої групи - на голосний. У третій відміні виділяється група іменників, які при відмінюванні майже в усіх відмінках (окрім gеnеtоvus plurвlis) мають такі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний і тільки у gеnеtоvus plurвlis - як іменники з основою на голосний. Цей різновид третьої відміни називається мішаним.

Отже, третя відміна умовно поділяється на три групи: приголосну, голосну і мішану. Різницю у відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменників третьої відміни наочно ілюструє таблиця:

Група

Відмінки

Abl. sing

Gen. plur

Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід)

приголосна

-e

-um

-a

голосна

-i

-ium

-ia

мішана

-e

-ium

-a

Третя приголосна відміна (Classis consonans)

До третьої приголосної відміни належать нерівноскладові іменники трьох граматичних родів, основа яких закінчується на один приголосний: auctor, фris, m - творець; aetas, вtis, f - вік; genus, eris, n - рід, вид.

Зразок відмінювання іменників приголосної відміни:

homo, inis, m - людина; lex, legis, f - закон; corpus, oris, n - тіло:

Casus

Singulвris

Plurвlis

Nom.

homo, lex, corpus

homin-es, leg-es, corpor-a

Gen.

homin-is, leg-is, corpor-is

homin-um, leg-um, corpor-um

Dat.

homin-i, leg-i, corpor-i

homin-ibus, leg-ibus, corpor-ibus

Acc.

homin-em, leg-em, corpus

homin-es, leg-es, corpor-a

Abl.

homin-e, leg-e, corpor-e

homin-ibus, leg-ibus, corpor-ibus

Voc.

homo, lex, corpus

homin-es, leg-es, corpor-a

Третя голосна відміна (Classis vocвlis)

До третьої голосної відміни належать переважно прикметники, невелика кількість іменників жіночого і середнього роду з основою на -i:

Іменники третьої голосної відміни

До голосної відміни належать іменники середнього роду, що в називному відмінку однини закінчуються на -e, -al, -ar. Наприклад: mare, maris, n - море; animal, вlis, n - тварина; exemplar, вris, n - зразок, приклад.

Зразок відмінювання іменників голосної відміни:

Числa

Singulвris

Plurвlis

Відмінки

n

n

n

n

n

n

Nom.

mare

animal

exemplar

mar-ia

animal-ia

exemplar-ia

Gen.

mar-is

animвl-is

exemplвr-is

mar-ium

animal-ium

exemplar-ium

Dat.

mar-і

animвl-і

exemplвr-і

mar-ibus

animal-ibus

exemplar-ibus

Acc.

mare

animal

exemplar

mar-ia

animal-ia

exemplar-ia

Abl.

mar-і

animвl-і

exemplвr-і

mar-ibus

animal-ibus

exemplar-ibus

Voc.

mare

animal

exemplar

mar-ia

animal-ia

exemplar-ia

Рівноскладові іменники жіночого роду

1. До третьої голосної відміни належить невелика кількість рівноскладових іменників жіночого роду, які у називному відмінку однини закінчуються на -is:

turris, is, f - вежа, башта puppis, is, f - корма

secыris, is, f - сокира febris, is, f - гарячка

sitis, is, f - спрага tussis, is, f - кашель.

2. За голосною відміною відмінюються також рівноскладові назви міст і річок на -is:

Neapolis, is, f - Неаполь; Tiberis, is, m - Тібр (усі назви річок - чоловічого роду).

3. За голосною відміною відмінюються рівноскладові іменники жіночого роду грецького походження на -sis: basis, is, f - основа; dosis, is, f - доза; prognфsis, is, f - прогноз: analysis, is, f - аналіз та ін.

Знахідний відмінок однини цих іменників закінчується на -im.

Зразок відмінювання іменників:

secыris, is, f; Neap?lis, is, f; analysis, is, f

Casus

Singulвris

Plurвlis

Nom

secыr-is

Neapol-is

аnalys-is

secыr-es

analys-es

Gen.

secыr-is

Neapol-is

analys-is

secur-ium

analys-ium

Dat.

secыr-i

Neapol-i

analys-i

secur-ibus

analys-ibus

Acc.

secыr-im

Neapol-im

analys-im

secыr-es

analys-es

Abl.

secыr-i

Neapol-i

analys-i

secur-ibus

analys-ibus

Voc.

secыr-is

Neapol-is

аnalys-is

secыr-es

analys-es

До голосної відміни належить іменник vis, f - сила, могутність із основою в однині на vi-, де - довге. У цьому іменникові відсутні форми родового і давального відмінків однини. Форми множини утворені від називного відмінка однини, що вважається основою, причому _s переходить в -r за законом ротацизму (vises переходить у vires).

Відмінювання іменника vis:

Casus

Singulвris

Plurвlis

Nom

vis

vires

Gen.

-

virium

Dat.

-

viribus

Acc.

vim

vires

Abl.

vi

viribus

Voc.

vis

vires

Третя мішана відміна (Classis mixta)

До третьої мішаної відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які в називному відмінку однини закінчуються на -es, -is.

sedes, is, f - житло

clades, is, f - поразка

navis, is, f - корабель

testis, is, m, f - свідок;

б) нерівноскладові іменники, які перед закінченням родового відмінка однини -is мають дві приголосні букви:

urbs, urbis, f - місто

ars, artis, f - мистецтво, ремесло

fons, fontis, m - джерело

os, ossis, n - кістка.

Зразок відмінювання іменників:

civis, is, m, f - громадянин (ка); nubes, is, f - хмара; pars, partis, f - частина; os, ossis, n - кістка

Casus

Singulвris

Nom.

civ-is

nub-es

pars

os

Gen.

civ-is

nub-is

part-is

oss-is

Dat.

civ-i

nub-i

part-i

oss-i

Acc.

civ-em

nub-em

part-em

os

Abl.

civ-e

nub-e

part-e

oss-e

Voc.

civ-is

nub-es

pars

os

Casus

Plurвlis

Nom.

civ-es

nub-es

part-es

oss-a

Gen.

civ-ium

nub-ium

part-ium

oss-ium

Dat.

civ-ibus

nub-ibus

part-ibus

oss-ibus

Acc.

civ-es

nub-es

part-es

oss-a

Abl.

civ-ibus

nub-ibus

part-ibus

oss-ibus

Voc.

civ-es

nub-es

part-es

oss-a

Мішана відміна відрізняється від приголосної тільки формою родового відмінка множини на -ium.

Деякі особливості третьої відміни

Особливості відмінювання іменників третьої відміни

1. До третьої відміни належать також деякі слова з основами на «u», «ov», які походять від дифтонга «ou», наприклад: bos (корова, віл), Iuppiter (Юпітер). Іменник vas, vasis, n (посудина) в однині відмінюється за третьою відміною, а в множині - за другою.

2. Іменники середнього роду грецького походження на -ma в давальному і орудному відмінках множини мають закінчення -is замість -ibus.

Singulвris

Nom.

bos, m, f - корова, віл

vas, n - посудина

systema, n -

система

Iuppiter, m -

Юпітер

Gen.

bovis

vasis

systemгtis

Iovis

Dat.

bovi

vasi

systemгti

Iovi

Acc.

bovem

vas

systema

Iovem

Abl.

bove

vase

systemгte

Iove

Voc.

bos

vas

systema

Iuppiter

Plurвlis

Nom.

boves

vasa

systemгta

-

Gen.

boum

vasфrum

systemгtum

-

Dat.

bubus (bobus)

vasis

systemгtis

-

Acc.

boves

vasa

systemгta

-

Abl.

bubus (bobus)

vasis

systemгtis

-

Voc.

boves

vasa

systemгta

-

Правила роду і важливіші винятки

Ознаки роду іменників третьої відміни

Оскільки Nom. sing. третьої відміни відзначається різноманітністю закінчень, визначити рід іменника важко. Часто рід визначається за значенням: uxor, фris, f - дружина, virgo, inis, f - дівчина, pater, tris, m - батько.

Назви країн, островів, дерев - жіночого роду, незалежно від закінчень.

Закінчення nominatоvus i genetоvus singulвris у третій відміні

Чоловічий рід - genus masculоnum:

Nom. sing.

Gen. sing.

Nom. sing.

Gen. sing.

-o

-фnis

sermo

sermфnis

-inis

homo

hominis

-or

-фris

victor

victфris

-os

-фris

mos

moris

-er

-eris

carcer

carceris

-es

-tis

miles

militis

-dis

pes

pedis

-ex

-icis

apex

apicis

Жіночий рід - genus feminоnum:

Nom. sing.

Gen. sing.

Nom. sing.

Gen. sing.

-as

-вtis

civitas

civitвtis

-us

-ыtis

virtus

virtыtis

-ыdis

pecus

pecыdis

-is рівноскладові

-is

navis

navis

-es рівноскладові

-is

nubes

nubis

-s з попередньою

приголосною

-tis

ars

artis

-x

-cis

arx

arcis

-gis

lex

legis

-do

-inis

fortitыdo

fortitudinis

-go

-inis

imвgo

imaginis

-io

-фnis

oratio

oratiфnis

Середній рід - genus neutrum:

Nom. sing.

Gen. sing.

Nom. sing.

Gen. sing.

-ma

-гtis

poзma

poзmгtis

-al

-вlis

vectоgal

vectigвlis

-ar

-вris

exemplar

exemplвris

-c

-tis

lac

lactis

-e

-is

ovоle

ovоlis

-en

-inis

carmen

carminis

-ur

-uris

-oris

fulgur

robur

fulguris

roboris

-us

-oris

-eris

tempus

onus

temporis

oneris

-t

-itis

caput

capitis

Найважливіші винятки з правил про рід іменників третьої відміни

1. Іменники чоловічого роду закінчуються на -o, -or, -os, -er, -es (нерівноскладові), -ex.

Винятки:

Feminоna

Neutra

arbor, arboris, f - дерево

aequor, aequoris, n - море

cor, cordis, n - серце

marmor, marmoris, n - мармур

dos, dotis, f - посаг

os, ossis, n - кістка

os, oris, n - уста

linter, lintris, f - човен

ver, veris, n - весна

gaster, gastris, f - живіт

merces, mercзdis, f - плата

seges, segetis, f - посів

quies, quiзtis, f - спокій

iter, itineris, n - дорога

tuber, tuberis, n - горбок

cadвver, cadаveris, n - труп

papвver, papav?ris, n - мак

piper, piperis, n - перець

2. Іменники жіночого роду закінчуються на -as, -us (Gen. -ыtis, _ыdis), -is (рівноскладові), -es (рівноскладові), -s (з попереднім приголосним), _x, -do, -go, -io.

Винятки:

Masculоna

Neutra

ordo, ordinis, m - порядок

pugio, pugiфnis, m - кинджал

elephas, elephantis, m - слон

as, assis, m - ас (монета)

calix, calicis, m - кубок

cortex, corticis, m - кора

grex, gregis, m - стадо

amnis, amnis, m - річка

crinis, crinis, m - волос

collis, collis, m - пагорб

fascis, fascis, m - пучок, в'язка

finis, finis, m - кінець, межа

mensis, mensis, m - місяць

ignis, ignis, m - вогонь

orbis, orbis, m - круг

panis, panis, m - хліб

piscis, piscis, m - риба

cinis, cineris, m - попіл

lapis, lapidis, m - камінь

pulvis, pulveris, m - порох, пил

sanguis, sanguinis, m - кров

dens, dentis, m - зуб

fons, fontis, m - джерело

merces, mercзdis, f - плата

seges, segetis, f - посів

quies, quiзtis, f - спокій

рondo, n (невідмінюване) - тягар

fas, n (невідмінюване) - моральне право; те, що годиться

nefas, n (невідмінюване) - те, що не годиться, беззаконність

vas, vasis, n - посудина

3. Іменники середнього роду закінчуються на -ma, -l (-al), -ar, -c, -e, _en, -ur, -us, -t.

Винятки

Masculоna

Feminоna

sal, salis, m - сіль

sol, solis, m - сонце

vultur, vulturis, m - шуліка

lepus, leporis, m - заєць

mus, muris, m - миша

tellus, tellыris, f - земля

Є ще низка інших винятків щодо роду іменників. У третій відміні є деякі іменники, які у множині набувають іншого значення, ніж в однині: aedes, aedis, f - храм, aedes, aedium, f - дім, будинок, finis, finis, m - межа, кордон, fines, finium, m - область, територія, pars, partis, f - частина, partes, partium, f - роль актора, партія та ін.

Словотворення третьої відміни

Більшість іменників третьої відміни утворюється від дієслівних основ (інфекта і супіна). Найпродуктивніші типи утворення віддієслівних іменників:

1. Від основи супіна за допомогою суфікса -tor, -sor утворюються іменники чоловічого роду, що означають особу, яка діє:

condыco, duxi, ductum, ?re - супроводжувати - conductor, фris, m - кондуктор;

colligo, legi, lectum, ere - збирати - collector, фris, m - збирач, з'єднувач;

comprimo, pressi, pressum, ere - збирати - compressor, фris, m - стискач.

Цей тип латинського словотворення засвоївся в українській (англійській, німецькій, французькій, іспанській) мовах: новатор, раціоналізатор, індикатор, респіратор, конденсатор, телевізор та ін.

2. Від основи інфекта за допомогою суфікса -or утворюються іменники чоловічого роду із значенням стану чи діяльності:

odфro, вvi, вtum, вre - пахнути - odor, фris, m - запах;

caleo, ui, -, зre - бути теплим - calor, фris, m - теплота.

3. Від основи супіна за допомогою суфікса -tio, -sio утворюються іменники жіночого роду із значенням назви дії чи стану:

ago, egi, actum, ere - робити, діяти - actio, фnis, f - діяльність, рух;

concipio, cepi, ceptum, ere - сприймати - conceptio, фnis, f - сприйняття;

praecзdo, cessi, cessum, ?re - йти попереду - praecessio, фnis, f - передування, прецесія.

Іменники цього типу засвоєні новими мовами. У західноєвропейські мови слова ввійшли у формі основи: латинський називний відмінок однини - demonstratio - показ - родовий однини - demonstra-tiфnis - основа demonstration - порів. нім. die Demonstration, англ. - the demonstration, фр. - la dйmonstration. В українській мові латинським іменникам такого типу відповідають іменники жіночого роду на -ція: інфляція, еволюція.

4. Від основи прикметника за допомогою суфікса -(i)tвt утворюються абстрактні іменники жіночого роду із значенням якості:

liber, era, erum - вільний, a, e - libertas, вtis, f - свобода;

verus, a, um - істинний, a, e - veritas, вtis, f - істина.

5. Від основи прикметника за допомогою суфікса -(i)tыdo утворюються іменники жіночого роду із значенням властивості чи якості:

amplus, a, um - обширний, a, е - amplitыdo, ?nis, f - величина;

longus, a, um - довгий, a, e - longitыdo, ?nis, f - довжина.

6. Від основи прикметника за допомогою суфікса -tas утворюються іменники жіночого роду, що означають якість:

universus, a, um - загальний, a, e - universitas, вtis, f - цілісність, сукупність;

humвnus, a, um - людяний, a, e - humanitas, вtis, f - гуманізм, людяність.

7. Від основи інфекта за допомогою суфікса -men утворюються іменники середнього роду із значенням засобу або наслідку дії:

nom?no, вvi, вtum, вre - називати - nomen, inis, n - назва, ім'я;

med?co, вvi, вtum, вre - виготовляти, лікувати - medicвmen, ?nis, n - засіб лікування, ліки.

8. Від основи іменника за допомогою форманта -вlis, e утворюються прикметники третьої відміни із значенням властивості, належності до чогось:

natыra, ae, f - природа - naturвlis, e - природний, а, е;

locus, i, m - місце - locвlis, e - місцевий, а, е;

natio, фnis, f - нація, народ - nationвlis, e - національний, а, е.

9. Від основи іменника за допомогою форманта -вris, e утворюються прикметники третьої відміни із значенням ознаки, якості, належності:

militia, ae,f - військова служба - militвris, e - військовий, а, е;

populus, i, m - народ - populвris, e - народний, а, е.

10. Від дієслівних основ інфекта за допомогою форманта -ilis, e утворюються прикметники із значенням стану:

frango, fregi, fractum, ere - ламати, кришити - fragilis, e - ламкий, a, e, крихкий, a, e;

utor, uti, usus sum - користуватися - utilis, e - корисний, a, e.

11. Від основи інфекта за допомогою суфікса -bilis, e утворюються прикметники зі значенням якості, можливості:

sto, steti, вtum, вre - стояти - stabilis, e - постійний, а, е.

Список використаної літератури і джерел:

Венгловський П.П.; «Латинська мова»; Львів, 1970 р.;

Грищенко С.П.; «Латинська мова й основи римського права»; К., 2005 р.;

Дворецкий І.Х.; «Латинско-русский словарь»; М., 2000 р.;

Литвинов В.Д.; «Латинсько-український словник»; К., 1998 р.;

Малінін A.M.; «Латинско-русский словар»; М., 1961 р.;

Никифоров Б.С.; «Латинская юридическая фразеологія»; М.; 1979 р.;

Овруцький Н.І.; «Крилаті латинські вирази в літературі»; М., 1969 р.;

Ревак Н.Г., Сулим В.Т.; «Латинська мова»; Л., 2002 р.;

Скорина Л.П., Чуракова Л.П.; «Латинська мова для юристів»; К., 2004 р.;

Цимбалюк Ю.В.; «Латинські прислів'я і приказки»; К., 1989 р.;

http://linguaeterna.com/ua/site.php



рефераты





Рекомендуем



рефераты

ОБЪЯВЛЕНИЯ


рефераты

© «Библиотека»